Друга конференція проекту «DESTIN. Journalism Education for Democracy in Ukraine: Developing Standards, Integrity and Professionalism» тривала упродовж тижня – з 13 до 17 травня – у «червоному корпусі» КНУ ім. Тараса Шевченка. Для обговорення модернізації бакалаврських і магістерських програм із журналістики відповідно до європейських стандартів, що є найважливішою метою трирічного проекту DESTIN, з’їхалися близько 60 осіб – представників 10 українських університетів, Міністерства освіти і науки України, а також вишів і неурядових організацій з Австрії, Великої Британії, Ірландії, Нідерландів, Польщі, України, Швеції.
УжНУ в проекті за програмою Європейського Cоюзу Erasmus+ КА 2 (секція: Capacity Building in Higher Education – Розвиток потенціалу у вищій освіті) представляє кафедра журналістики. Участь у другій конференції взяли її завідувач, доктор наук із соціальних комунікацій, керівник проекту від УжНУ Юрій Бідзіля, доцент, координатор проекту від УжНУ Галина Шаповалова та викладач Наталія Толочко. Вони презентували результати напрацювань (зокрема аудит навчальних планів, особливості планування внутрішніх тренінгів, превентивний моніторинг), брали участь в обговоренні перспективних планів, долучалися до роботи над робочими пакетами – напрямками проекту.
Проект DESTIN («Журналістська освіта задля демократії в Україні: розробка стандартів, доброчесність та професіоналізм») триває з листопада 2018 р. до листопада 2021 р. Його загальний бюджет – майже 800 тисяч євро. Ключовим амбітним завданням проекту є оновлення 20 бакалаврських і магістерських програм із журналістики. Під час конференції озвучили попередні терміни реалізації завдань: так, процес перегляду й обговорення навчальних програм завершиться орієнтовно навесні 2020 р., а з вересня 2020 р. студенти українських вишів мають навчатися за навчальними планами, які розроблять у межах проекту. У 2021 році має відбуватися корегування програм. Трьома іншими важливими складовими проекту є запровадження курсів із медіаграмотності для широкої громадськості (школярів, учителів шкіл та всіх інших зацікавлених); поширення результатів серед якомога більшої аудиторії; стійкість проекту (продовження його ідей, створення нових проектів, налагодження обміну між викладачами та студентами).
Кожен із п’яти днів конференції в Києві був насичений презентаціями досягнень і обговоренням ідей, дискусіями над робочими пакетами і зустрічами з представниками Міністерства освіти і науки, Національного Еразмус+ офісу в Україні, які докладно пояснювали учасникам можливі виклики у процесі реалізації проекту. Йшлося, зокрема, про результати аудиту й завершення першого робочого пакету; студентоцентричне навчання, академічну доброчесність та різні підходи до оцінювання студентської роботи; модернізацію освітніх програм і досвід написання модульного дескриптора, котрий дає формалізоване уявлення про навчальний курс і важливий у процесі виконання проекту; особливості проведення внутрішніх тренінгів у межах проекту, підбір ментора – міжнародного експерта, який консультуватиме українських викладачів, допоможе кожному університету підготувати навчальні програми; окреслення найближчих планів проекту тощо.
«DESTIN – це перша можливість, коли пул освітніх програм може бути якісно поліпшений, піднесений на новий рівень. Це нагода максимально якісно попрацювати, бо інших можливостей може не бути. У підсумку проекту хочеться отримати 20 блискучих освітніх програм. Це допоможе виграти в конкурентній боротьбі і зберегти викладацькі місця», – зауважила представниця Міністерства освіти і науки України Олена Врублевська, яка теж була учасницею конференції. Вона запропонувала вишам кілька ідей для нових освітніх програм: інклюзивну програму (для людей з обмеженими можливостями), програму практичної підготовки (дуальна освіта), програму освіти для дорослих, програму залучення талантів (цілеспрямоване оголошення набору на групи талановитих дітей).
Щодо наступних етапів проекту, то більшість учасників зійшлася на потребі докладного плану з термінами виконання завдань. Невдовзі такий план-календар з’явиться на офіційному сайті проекту. Також на платформі оприлюднюватимуть дати проведення внутрішніх тренінгів для викладачів, забезпечуватимуть рівний доступ учасників до навчання.
До 14 листопада у кожному з 10 українських вишів потрібно створити групу з перевірки якості програм, до якої ввійдуть іноземні й українські експерти (5 незалежних експертів з-за кордону, 4 – внутрішні). Група буде зустрічатися з викладачами, студентами, роботодавцями, а результатом обговорень стануть оновлені бакалаврські й магістерські програми.
Попереду в учасників проекту DESTIN напружена робота з навчальними програмами. Навесні та восени наступного року матимемо перші результати. Тож найближчим часом на журналістську спільноту в Україні чекає чимало змін, результат яких, утім, можна передбачити – це модернізація освітніх програм відповідно до кращих європейських практик.
Огляд найважливіших тем, які обговорили учасники конференції DESTIN у Києві, доступний на офіційному сайті проекту.
Наталія Толочко,
фото авторки та Романа Пазюка (ЧНУ ім. Ю. Федьковича)
Медіацентр УжНУ
