Друга конференція проекту «DESTIN. Journalism Education for Democracy in Ukraine: Developing Standards, Integrity and Professionalism» триватиме 5 днів – з 13 до 17 травня. Офіційне відкриття відбулося 12 травня в «червоному корпусі» КНУ ім. Тараса Шевченка. Для обговорення нагальних питань якості журналістської освіти, унормування її відповідно до європейських стандартів з’їхалися представники 10 українських університетів, Міністерства освіти і науки України, а також вишів та неурядових організацій з Австрії, Великої Британії, Ірландії, Нідерландів, Польщі, України, Швеції.

Володимир Різун
Володимир Різун

Конференцію розпочав директор Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка Володимир Різун. Професор наголосив на тому, що учасників чекає напружена робота й пожартував: «Ви приїхали в найкраще місто Європи, але вам не вдасться цього зрозуміти, бо ви будете постійно працювати». Очільник подякував керівництву університету, координатору проекту від України Богдані Носовій, своїм заступникам Віталію Корнєєву, Євгену Цимбаленку і Лесі Ярошенко, усім іншим партнерам з українських університетів, які брали участь в аудиті, а також координаторам Полу Хайленду і Рейчел МакДональд (Bath Spa University), які постійно тримають проект і його учасників у полі зору.

«Проект, який стосується змісту української освіти, перебуває в особливих умовах. Ми зробили аудит навчальних планів, але стандарту освіти у галузі журналістики сьогодні ще немає. Ми розуміємо, що він ось-ось буде. Це нібито не зачіпає аудит, але виникає проблема з робочими пакетами 3-5, адже в них ми повинні врахувати той стандарт освіти, який лише буде напрацьований. Бо неможливо створити новий план без урахування українського стандарту. Тому закликаю на цій конференції обговорити, як реагувати на ті чи інші виклики, тому що від цього залежить, що робити далі», – підсумував Володимир Різун.

Після офіційного відкриття Пол Хайленд і Рейчел МакДональд (BSU) коротко підсумували результати попередньої роботи проекту й оприлюднили плани на наступні 8 місяців. Пол зазначив, що процес перегляду й обговорення навчальних програм завершиться орієнтовно навесні 2020 р., а з осені того ж року розпочнеться їх реалізація. Англійські координатори з Bath Spa University розуміють, що ці програми можуть не бути ідеальними, може забракнути техніки, але найважливіше завдання проекту – виробити спільні рішення. У 2021 році має відбуватися корегування програм. Трьома важливими складовими проекту є: запровадження курсів з медіаграмотності для широкої громадськості (школярів, учителів шкіл та всіх інших зацікавлених); поширення результатів серед якомога більшої аудиторії; стійкість проекту (продовження його ідей, створення нових проектів, налагодження обміну між викладачами та студентами).

Рейчел зосередилася на фінансовому менеджменті, зазначила, що перший робочий пакет реалізовано, а загальний стан виконання проекту – 20 %. Наразі триває процес закупівлі обладнання, хоча й виникають певні проблеми із узгодженням умов його придбання.

Результати аудиту навчальних планів українських вишів представляли Володимир Різун і Євген Цимбаленко. Директор запропонував обговорити доцільність скорочення тривалості навчання на бакалавраті до 3,5 років з метою уніфікації українських освітніх програм із європейськими. Під час дискусії висловилися представники ужгородського, сумського, чернівецького, рівненського університетів – Олена Ткаченко, Юрій Бідзіля, Любов Василик, Ольга Мітчук, – які окреслили і переваги, і недоліки такого кроку. Представник КНУ ім. Т. Шевченка Андрій Гожик підкреслив, що визначення тривалості бакалаврської програми – справа самих університетів. У факультетів та інститутів журналістики є дві стратегії виживання – зберегти те, що є, і не бути впевненим у завтрашньому дні або реформувати вищу журналістську освіту і стати більш конкурентоспроможними порівняно з різними короткостроковими школами журналістики. Представниця львівського університету Наталія Габор зазначила, що порівняння результатів роботи університетів із журналістськими школами некоректне, бо у них різні цілі й завдання щодо підготовки фахівця.

Пол Хайленд зазначив, що цілком виправдано остерігатися різких змін, але дуже важливо дбати про якість навчання, зокрема скорочення кількості пар для студента може піти йому на користь. Упродовж робочого дня він кількаразово повертався до обговорення чесності, відповідальності в навчальному процесі, його прозорості для студента тощо. Пол радить давати студенту не загальні знання з різних дисципліни, а вводити більше практики, раціонально визначати співвідношення годин для аудиторного навчання і самостійної роботи студента, чітко формулювати мету й завдання модуля.

Наступним етапом роботи стало оприлюднення викладачами черкаського університету Тетяною Бондаренко та Світланою Коваль результатів аналізу плану дій, підготовлених усіма українськими університетами-партнерами. Досвід Європи у створенні навчальних планів представив David Quin з Дублінського університету. Ішлося, зокрема, й про те, як синхронізувати навчальні кредити українських програм з європейськими. Порадив робити навчальні програми більш конкретними, дотримуватися термінології відповідно до європейської рамки кваліфікацій.

Колега Девіда – Ронан О’Мергілє – розповів про свій досвід розробки магістерської освітньої програми з телевізійної журналістики (кіно+медіа) в дублінському Інституті мистецтва, дизайну і технологій. На прикладі одного модуля продемонстрував, як працює система. На думку Ронана, важливо постійно пам’ятати про результати навчання, бо вся програма залежить саме від них. До речі, програма магістратури проходить обов’язкове узгодження в різних комітетах медіа індустрії. І це може тривати до 2 років.

Наприкінці першого дня конференції про нагальні питання співпраці стейкхолдерів і студентів, їхню спільну участь у створенні навчальних програм говорила Лідія Фесенко з Української асоціації студентів.

Попереду в учасників другої конференції проекту DESTIN ще чотири робочі дні, насичені обговоренням важливих питань гармонізації української журналістської освіти з європейською.

Наталія Толочко (УжНУ),
фото Романа Пазюка (ЧНУ ім. Ю. Федьковича),
офіційний сайт проекту DESTIN

Close Menu