Упродовж 8–14 травня незалежні фахівці здійснювали зовнішнє оцінювання результатів масштабного міжнародного проєкту «DESTIN – Журналістська освіта задля демократії в Україні: розробка стандартів, доброчесність та професіоналізм». Колективні напівструктуровані інтерв’ю провели з командами 10 українських вишів-учасників. 13 травня таке оцінювання пройшов і медійний підрозділ УжНУ.
Захід провели на замовлення Bath SPA University (UK) та World University Services (Austria). Ужнівців інтерв’ював фахівець команди незалежних експертів з оцінювання Андрій Нечипорук. Під час розмови він намагався з’ясувати, чи вважають проєкт актуальним викладачі і студенти, чи вдалося досягнути мети, зреалізувати завдання, як можна покращити успіх «DESTIN» на завершальному етапі, а також просив надати поради в разі продовження проєкту.
У зустрічі з незалежним оцінювачем взяли участь керівник проєкту від УжНУ, завідувач кафедри, доктор наук із соціальних комунікацій, професор Юрій Бідзіля; координаторка, доцентка Галина Шаповалова; члени робочої групи: доцентка Ярослава Шебештян, доцент Євген Соломін, старший викладач Василь Путрашик, викладачка Наталія Толочко.
З-поміж позитивних рис «DESTIN» Юрій Бідзіля насамперед відзначив злагоджену роботу керівників та партнерів проєкту, чітку координацію, вчасне виконання завдань, оновлення навчальних планів і програм підготовки журналістів. Водночас назвав і недоліки: завелику структуру; бюрократизм організацій, що контролюють виконання; надмірну звітність. Не завадило б зробити акцент саме на технічному оснащенні, забезпечити університетам більшу кількість техніки, оскільки цього вимагає підготовка медійника.
Значна увага в проєкті була спрямована на оновлення навчальних планів і програм. Доцентка кафедри Ярослава Шебештян зазначила, що їх удосконалювали на основі порад, консультацій, концепції інтелектуального підходу до журналістики: «Ми упровадили нові курси, орієнтовані на вироблення наукових дискусій, науково-популярну діяльність журналіста тощо. Мета гармонізації досягнена, програми дістали схвалення. Ми зараз апробовуємо нові підходи. Результат здається позитивним. Звичайно, один проєкт не може розв’язати всіх проблем вищої школи, бо вони системні. У майбутньому, гадаю, потрібно приділяти увагу не лише студентам, а й абітурієнтам, орієнтуватися на середню школу і паралельно залучати університетську спільноту, фінансувати студентські наукові проєкти».
У процесі оновлення програм поліпшилася комунікація зі студентами, випускниками й працедавцями. Так, під час зустрічей із зацікавленими сторонами проєктанти дослухалися до рекомендацій, і це виявилося дуже корисним, вважає координаторка Галина Шаповалова: «У навчальні пани і програми ми внесли й ті зміни, які пропонували студенти. Звичайно, якщо майбутні журналісти зацікавлені, їм подобаються курси, вони бачать практичне спрямування предметів, то ефективність нашої роботи підвищується. Також почали частіше зустрічатися з працедавцями, які пояснюють, який фахівець їм потрібен, які навички повинен здобути студент-журналіст. Тож я думаю, що загалом цей проєкт приніс нам дуже багато корисних речей, з-поміж яких найвагомішим є оновлення освітніх програм».
Учасник робочої групи, доцент кафедри Євген Соломін переконаний в ефективності проєкту, водночас називає проблеми регіонального медіаринку, які перешкоджають розвитку: «Працедавці хотіли б отримати випускника, який усе вміє робити. Однак дуже важлива мотивація студента. Ринок в Ужгороді не настільки широкий, як у Києві, а диплом журналіста практично не вимагають. Це одна з причин неякісного розвитку регіональних медіа, недотримання ними стандартів тощо. У програмах ми врахували рекомендації різних зацікавлених сторін. Але розуміємо реальну ситуацію, бо неможливо збудувати ідеальну систему навчання журналістів, якщо не підсилювати інші складові».
Значною перевагою проєкту є те, що він об’єднує викладачів, студентів, випускників, працедавців заради однієї мети – удосконалення журналістської освіти, – зазначила учасниця робочої групи, викладачка Наталія Толочко. У межах «DESTIN» було корисним проведення авдиту навчального процесу, зустрічі зі студентами, випускниками, роботодавцями і, безсумнівно, робочі поїздки-ознайомлення з європейською системою навчання медіафахівців. Важливі поради для навчального процесу надавали викладачі західних університетів, керівники, партнери проєкту Пол Хайленд, Іанн Ґадд, Девід Квін.
Участь у проєкті додала роботи, але позитивно вплинула на викладачів кафедри, вважає керівник проєкту Юрій Бідзіля. Колектив із задоволення працює над подібними заходами, вчасно виконує поставлені завдання, легко сприймає нововведення. Галина Шаповалова додала, що в проєкті була налагоджена дуже чітка комунікація, вчасно надходила інформація про розподіл коштів, плани, вимоги тощо. Тому ужнівці дуже вдячні керівникам, партнерам за співпрацю, координацію.
Серед пропозицій щодо покращення проєкту кафедрали відзначили примноження технічної складової; посилення комунікації студентів із викладачами західних університетів (організація зустрічей, тренінгів); краще охоплення аудиторії школярів; налагодження студентських обмінів; організація підсумкової онлайн-зустрічі з європейськими колегами.
Медійний підрозділ УжНУ пройшов незалежне оцінювання результатів міжнародного проєкту «DESTIN»Міжнародний проєкт «DESTIN» завершується восени цього року. До того часу учасники повинні провести День відкритих дверей, апробувати курси з медіаграмотності, а також взяти участь у підсумковій конференції у Львівському національному університеті імені Івана Франка.
Наталія Толочко
