Кафедра журналістики представляє УжНУ в міжнародному проекті за програмою Європейського союзу Erasmus+ КА2. Він має назву DESTIN, що розшифровується як Journalism Education for Democracy in Ukraine: Developing Standards, Integrity and Professionalism (Журналістська освіта задля демократії в Україні: розробка стандартів, доброчесність та професіоналізм). Нещодавно науковці повернулися з Великобританії, де в Bath SPA University взяли участь у першій конференції проекту.

DESTIN розрахований на три роки, його учасниками є загалом 20 установ та університетів, загальний бюджет становить майже 800 тисяч євро. Плани проекту амбітні – вдосконалити журналістську освіту, наблизити її до стандартів ЄС, сприяти мобільності студентів і викладачів, медіаграмотності, налагодженню співпраці з роботодавцями тощо. Про механізм реалізації запланованого, участь у конференції й наступні заходи в межах проекту розповіли завідувач кафедри журналістики, доктор наук із соціальних комунікацій, керівник проекту від УжНУ Юрій Бідзіля і доцент кафедри журналістики, координатор проекту від УжНУ Галина Шаповалова.

– У чому суть проекту DESTIN, яка його тривалість і хто є учасниками?

Ю. Бідзіля: DESTIN є міжнародним проектом за програмою Європейського Союзу Еразмус+ КА2 (секція: Capacity Building in Higher Education – Розвиток потенціалу у вищій освіті). Він спрямований на вдосконалення навчального процесу в галузі журналістики. Суть у тому, щоб максимально гармонізувати український навчальний процес, зокрема навчальні програми, з європейським.

Г. Шаповалова: Начальний процес має відповідати інтересам студентів, з одного боку, а з іншого – сприяти реалізації викладачів. Якщо український студент захоче навчатися в закордонному виші, то іноземні фахівці, ознайомившись із його навчальною програмою, зможуть дізнатися, які дисципліни опанував студент і які навички здобув. Наразі частина наших предметів не до кінця зрозуміла європейським фахівцям, тому першочерговим завданням є гармонізація навчальних програм. Якщо викладач добре володіє англійською, то умови мобільності діятимуть і для нього.

Ю. Бідзіля: Партнерами проекту є загалом 20 установ, серед яких Міністерство освіти і науки України, ГО Громадське радіо, Українська асоціація студентів та 10 українських університетів: Запорізький національний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Маріупольський державний університет, Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука, Сумський державний університет, Ужгородський національний університет, Український католицький університет, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Крім цього, до DESTIN долучитися й інші інституції – університети й неурядові організації з Австрії, Великої Британії, Ірландії, Нідерландів, Польщі, Швеції.

Проект триватиме три роки. Його загальний бюджет становить 798 тисяч 470 євро.

– Завдяки чому УжНУ став учасником проекту? Що стало вирішальним фактором?

Ю. Бідзіля: Ми розпочали підготовку документів для участі у відборі ще в листопаді 2017 р. При прийнятті рішення щодо складу учасників проекту перевага була за тими, хто вже має досвід реалізації подібних проектів. Ми, до прикладу, мали подібні проекти – Проект Європейського союзу/TACIS ВВС «Розвиток медіанавичок – Україна» , у рамках якого майже всі викладачі пройшли стажування у Тресті Всесвітньої служби Бі-Бі-Сі в Лондоні та проект спільно зі шведським медіаінститутом FOJO.  Крім того, при формуванні команди DESTIN  велике значення мало налаштованість інституції на зміни, бажання реалізовувати прогресивні ідеї, динамічність.

Реорганізація навчального процесу – це дуже складне завдання, тому навіть коли стало відомо про нашу участь у проекті, було непросто зрозуміти, як можемо гармонізувати наші навчальні плани з європейськими. Велика робота попереду, але іншого шляху немає, якщо хочемо приєднатися до європейського інформаційного й освітнього простору.

Варто брати до уваги й те, що закордонний студент мотивований, на відміну від нашого,  і загалом навчальний процес у європейських вишах по-іншому організований. Студенти самостійні, вони не сидять постійно в аудиторіях, мають спеціальний навчальний простір в університеті для виконання індивідуальних завдань роботи.

– У якому форматі тривала робота під час поїздки до Англії?

Ю. Бідзіля: Це була конференція і водночас підвищення кваліфікації українських викладачів у галузі журналістики, обмін досвідом. Конференція тривала не у звичному для нас форматі, коли людина виступає, їй задають питання і на тому все завершилося. Із певної проблематики виступали кілька спікерів, після чого їм ставили багато запитань, на які вони відповідали, а після того тривала дискусія. На заході були присутні й представники Європейської асоціації журналістів, тобто і теоретики, і практики.

До прикладу, обговорювали медіаявища, актуальні для європейської спільноти, зокрема проблему недотримання журналістських стандартів, зниження рівня мовної компетенції журналістів. Медіаексперт Nico Droc Окремим блоком виділив мовні дисципліни, які мають бути у всіх вишах. І зауважив, що рівень журналістики падає через низький рівень медіамовлення. Крім того, обговорювали інші проблеми, виклики журналістики.

– Що з почутого, побаченого можна вже застосувати в українських реаліях, зокрема в нашому університеті, не чекаючи закінчення проекту?

Ю. Бідзіля: Ми обговорювали з представниками українських вишів можливість обміну студентами, зокрема, під час практики. Про це йшлося, до прикладу, з Тетяною Кузнєцовою – завідувачем кафедри журналістики Національного університету «Одеська юридична академія», яка не проти прийняти наших студентів на практику, а ми в той час могли б запросити їхніх. Для цього потрібно узгодити терміни практики. Коли Міністерством буде визначено фахові компоненти і буде досягнуто гармонізації навчальних планів, стане легше здійснювати такі обміни.

– Можливе введення нових дисциплін до навчальних планів?

Ю. Бідзіля: За згодою учасників можуть бути введені і нові дисципліни. Суть не в тому, що ми не хочемо вводити нові дисципліни, а в тому, що в нас інший кут зору, замало техніки, щоб усе реалізовувати. Закордонні  виші працюють дещо по-іншому: у них набагато більше автономії, є хороша фінансова забезпеченість. Наше Міністерство освіти і науки теж має виділити частину коштів для реалізації проекту, адже частина закордонного фінансування буде спрямована на придбання техніки й зміну навчальних програм. А для забезпечення інших можливостей мають попрацювати університети, Міністерство освіти і науки.

– Які наступні заходи в рамках проекту?

Ю. Бідзіля: Попереду робота з навчальними планами, їх трансформація, за можливості – уніфікація. Нам треба усунути окремі розбіжності в термінології: те, що ми називаємо робочим планом, вони – робочою програмою і под. Тобто від найголовнішого – навчального плану – до окремих дисциплін.

Буде ще кілька конференцій у Києві, Польщі, Швеції. Упродовж реалізації проекту робота постійно триватиме у робочих групах, до складу яких входять представники всіх організацій-партнерів. Крім цього, будуть виїзні заходи у кожному з університетів-учасників. І в нашому також.

Наразі основним завданням є синхронізація навчальних планів (бакалавр і магістр). Наступим етапом буде аналіз навчальних планів закордонними експертами.  А моніторинг після завершення проекту буде тривати п’ять років.

Г. Шаповалова: Додам, що в межах проекту були створені чотири робочі групи. Перша – найбільша, її діяльність координує Інститут журналістики КНУ ім. Т. Шевченка. Це робота з навчальними планами і програмами, моніторинг, діагностика навчального процесу, опитування викладачів, студентів, працедавців щодо рівня викладання журналістики у наших вишах. До цієї групи входять декани, завідувачі кафедр, тобто ті, хто найбільше працює з навчальними планами. Наш університет тут представляє Юрій Бідзіля, завідувач кафедри журналістики.

Друга група пов’язана з онлайн-медіа. Викладачами Чернівецького університету вже створено сайт для проекту. Від УжНУ до роботи цієї групи долучився старший викладач кафедри, головний редактор «Медіацентру» Василь Путрашик.

Третя група – з імплементації результатів проекту, забезпечення мобільності викладачів і студентів. Керує групою Львівський університет, кафедра нових медіа на чолі з професором Борисом Потятиником.

Четверта група на чолі з Сумським національним університетом працює над програмою з медіаграмотності. Наші колеги-сумчани вже створили відповідний онлайн-курс, який було представлено на конференції в Баті. Нашу команду тут представляє Ярослава Шебештян, доцент кафедри журналістики.

Для нас цінними є не тільки здобутки проекту, а й сам процес його реалізації, адже попереду цікава й напружена робота, гарячі дискусії, активне спілкування з колегами. Упевнені, що нас чекає успіх!

Публікацію здійснено в межах проекту «Journalism Education for Democracy in Ukraine: Developing Standards, Integrity and Professionalism» за програмою Європейського Союзу Erasmus+ КА2.

Наталія Толочко